Посієш зернятко - збереш врожай

“ПОСІЄШ ТИ ЗЕРНЯТКО УКРАЇНСЬКЕ - ЗБЕРЕШ ТОДІ ВРОЖАЙ ТАКИЙ”

Великий Кобзар Т.Г.Шевченко з геніальною прозорливістю говорив про звичаї України як надійні обереги історичних досягнень минулого, могутній впливовий фактор формування самобутнього духовного обличчя народу, міжпоколінневої передачі національної психології та культури.
Народознавство - це та «Батьківська скринька», де зібрано найкраще, що залишили нам у спадок минулі покоління українців: бабусини казки, народні легенди, традиції рідного краю.

Формування «Я-духовне» дитини дошкільного віку

Людина не може бути особистістю, якщо в дитинстві не напоїть свою душу з народного живодайного джерела.

Народна творчість – це історична основа, на якій розвивалася і розвивається світова художня культура, одна з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності, явище соціально зумовлене. Як і інші форми суспільної діяльності і свідомості, зокрема філософія, мораль, релігія, політична, правова ідеологія, народна творчість розвивається під впливом конкретної історичної дійсності.

Декоративне і прикладне мистецтво — це перше, з чим знайомляться діти, прийшовши в цей світ. Перші іграшки, колиска, потім іграшки скадніші, одяг, дитячі меблі, предмети побуту, посуд. Світ речей, що створюється художником як розумне і цілісне середовище, що не пригнічує людину, а служить їй, здатний естетично підвищувати і формувати здорове світосприйняття, правильні естетичні уявлення.

Дитина – це художник-чарівник, вона повинна відчувати, розповідати про мистецтво фарбами та олівцем, просто пальцями на папері, у глині, витинанках. Образотворча діяльність за творами декоративно-прикладного мистецтва відкриває дітям чарівний світ почуттів людини, що прагне у барвах, лініях, кольорі, рухах пензля, у звуках, інтонаціях, темпі, у виразних зворушливих висловах поділитись своїми переживаннями, радістю, захопленням від почутого, побаченого у реальному житті.

Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції — пізнавальну, комунікативну, естетичну.

Головні завдання роботи:

- розбудити в дітях іскру творчості, яка закладена в них від природи, допомогти їм усвідомити себе і своє прагнення творити;

- формування у дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких якостей, як відчуття краси та гармонії, вміння помічати прояви естетичного у повсякденному оточенні та усвідомлювати його;

- формування знань і уявлень про декоративне мистецтво, його історію та роль у житті людей, розуміння мови різних видів декоративного мистецтва;

- розвиток здібностей до декоративної творчості, вміння створити орігінальну декоративну композицію того чи іншого виду декоративного мистецтва, оволодіння основними можливостями художніх матеріалів та різних видів технік декоративного мистецтва.

Завдання педагога показати дітям мистецтво в речах які нас оточують, навчити робити вибір, давати естетичну оцінку творам.