10.02.2015 консультація для педагогів «Дитяча журналістика як засіб підвищення рівня мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку»
Мовленневий розвиток дошкольника — складний психолопчний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначаеться мірою сформованоси знань, умінь та навичок дитини i виявлясться в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленневого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: irpи, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.
Неможливо уявити належний рівень життевої компетенцп людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розвитку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу її життевої компетентности, тобто, як влучно висловилася заступник директора інституту проблем виховання АПН України, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою i мистецтвом жити серед інших». 3 огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є виховання мовної особистості.
Матеріали консультації.
17.12.2014 Практикум для педагогів "Виделка зліва, ложка справа, або Правила сервірування столу"
Культура харчування в дитячому садку - наука, яка необхідна у сучасному світі. Фаст-фуд, який виглядає в умовах споконвічного браку часу привабливо, так і намагається замінити собою здорові продукти харчування у нашому раціоні. А особливо, це зовсім не корисно для організму дитини. Так як діти проводять більшу частину дня в дошкільному закладі, тому саме на педагогів лягає обов"язок навчити дошкільника корисно, смачно, а саме головне, охайно харчуватися.
"Уроки етикета" починаються вже з раннього віку. Дитина вчиться не тільки правильно вести себе за столом, але й упевненно користуватися столовими приборами, бути охайною та привітною.
Важливим моментом в організації харчування є правильна сервіровка, яка відіграє велику роль у появі апетиту дитини та закріплення культурних навичок.
Сервіровка стола повинна бути такою, щоб викликала у дітей бажання бути охайними. На столі скатертина, серветки... Естетичне оформлення стола: обов"язково паперові серветки, красиво та правильно розкладені столові прибори - ложки, виделки, ножі, порційно нарізаний хліб у хлібниці, чашки на блюдцях...
Треба пам"ятати, що рухи дитини ще мало координовані, тому вимагати від неї дотримання повного порядку під час прийому їжі ще не слід.
Виховуючі гарні манери, слід поблажливо ставитися до невдач дитини. Манерам слід вчити поступово, спокійно, а ще краще власним прикладом, приходити на поміч дитині всякий раз, коли дитина відчуває утруднення.
28.11.2014 Педагогічна рада «Громадянське виховання особистості в умовах розвитку української державності».
| Мета: розширити знання педагогів щодо шляхів формування правової культури дошкільників через реалізацію завдань громадянського виховання, визначення першочергових завдань педагогічного колективу з успішної соціалізації дошкільників; надавати конкретні практичні поради батькам з питань правового виховання та формування громадянської поведінки. |
Порядок денний:
Про виконання рішень попередньої педагогічної ради.
Про підсумки тематичного вивчення стану роботи щодо формування правової культури дітей молодшого дошкільного віку (5й рік життя) через реалізацію завдань громадянського виховання.
Про «Компетентність дошкільника у напрямі соціального «Я» важлива передумова його особистісного становлення:
- організація життя дошкільників за законами буття;
- формування духовного світу дошкільників засобами мистецтва та етнокультури.
Прийняття рішення.
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни — завдання надзвичайно складне, особливо, коли йдеться про дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. .
Психологи аргументовано наголошують на вирішальному значенні дитинства для становлення особистості. Зокрема, на думку відомого українського вченого, доктора психологічних наук Івана Беха, виховання дитини має розпочинатися уже з першого року її життя. А дошкільне дитинство, згідно з його висновками, є віковим періодом, коли починають формуватися високі соціальні мотиви і благородні почуття. Від того, як вони будуть сформовані в перші роки життя дитини, багато в чому залежить увесь її подальший розвиток.
Зважаючи на те, що в період дошкільного дитинства закладаються основи свідомості й самосвідомості, а також ті риси характеру, які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне значення для громадянського виховання. На думку вчених, уже наприкінці дошкільного віку дитина здатна усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона на цей час займає в житті. Уже з перших днів життя особистість дитини формується під впливом материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи, дитина бере участь у народних святах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу народної творчості, переймаючи досвід попередніх поколінь рідного народу. Дитина усвідомлює суспільні цінності, починає керуватись у своїй поведінці моральними нормами. Цей час є найсприятливішим для формування в неї першооснов національної самосвідомості, а саме: розуміння своєї приналежності до нації; любові та поваги до національної мови, традицій, символіки; основ фундаментальних рис національного характеру.
Для педагогів були запропоновані практичні завдання для створення Моделі громадянського виховання.
Завдання 1. Визначити завдання громадянського виховання дошкільників, керуючись новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти. (робота в групах). Спільне обговорення, узагальнення.
Завдання 2. Громадянське виховання як цілісна система ґрунтується на фундаментальних принципах. У вас на столах лежать картки, на яких записані загально-дидактичні принципи. З них треба вибрати ті принципи, які забезпечать найефективнішу організацію патріотичного виховання. Презентуючи обрані принципи, потрібно розкрити їх зміст та аргументувати вибір.
Завдання 3. Різні форми та методи виховання дітей дошкільного віку забезпечують засвоєння ними знань про рідний народ, Батьківщину і на цій основі дають змогу розвивати національні риси і якості підростаючого покоління. Потрібно визначити ті методи і форми організації громадянського виховання, які, на вашу думку, найефективніше забезпечать очікуваний результат (педагоги працюють з картками).
Завдання 4. Громадянськие почуття за своєю природою інтегральне, воно об'єднує всі якості особистості: моральні, трудові, розумові, естетичні тощо. Тож його формування передбачає всебічний вплив на особистість для отримання очікуваного результату. Завдання для педагогів — розкрити сутність кожного напряму виховання у системі громадянського виховання виховання. По закінченні роботи кожна група презентує свою складову створеної моделі. Всі схеми вивішують на великому аркуші і у результаті утворюють «Модель громадянського виховання».
Методичні рекомендації
Формування громадянської культури та чуття національної приналежності у дитини дошкільного віку.
Громадянське виховання - це виховання, спрямоване на формування особистості, яка відповідально ставиться до власних громадянських обов'язків, глибоко усвідомлює, що від її дій залежить як власне життя, так і доля близьких людей, народу й держави в цілому.
Виховати свідомого громадянина і патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань, особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці. Йдеться про:
- патріотичну самосвідомість, громадянську відповідальність і мужність, громадську ініціативність та активність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити її міжнародний авторитет;
- повагу до Конституції, законів Української держави, прийнятих у ній правових норм, сформовану потребу в їх дотриманні, високу правосвідомість;
- досконале знання державної мови, постійну турботу про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту;
- повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця та наступника;
- дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологію рідної землі;
- фізичну досконалість, моральну чистоту, високу художньо-естетичну культуру;
- гуманність, шанобливе ставлення до культури, вірувань, традицій та звичаїв інших народностей, що населяють Україну, високу культуру міжнаціонального спілкування.
Причиною наших невдач часто буває занижена самооцінка, філософія меншовартісності, невіра у свої сили і можливості, несформованість високих громадянських почуттів патріотизму, любові до Батьківщини, невміння бачити хороше, пишатися ним. А це означає: на якомусь етапі у вихованні було прогаяно щось важливе. Отже, перед широким освітянським загалом і "дошкільниками", зокрема, стоїть вельми складне та відповідальне завдання — відродити у наших громадян почуття патріотизму, змалку прищеплюючи цю важливу рису дітям.
Свого часу, справедливо засудивши надмірну заідеологізованість комуністичної системи виховання, педагоги відсунули цей аспект роботи, зосередившись на інших проблемах. Тут позначилися також суспільна депресія та брак загальнонаціональної об'єднавчої ідеї. Тож завдання громадянського виховання розв'язували здебільшого вдаючись до вивчення історії України, її старожитностей. Щодо сьогодення дорослі частіше сором'язливо відмовчуються, аби не вирвалося різке слово.
Втім, педагогам дошкілля, добре відомо, що саме в цьому найніжнішому віці формуються основи особистості, а отже, й риси громадянина. Знаємо і те, що чотири, п'ять років людині буває один раз у житті. І не має вона страждати від того, що найсензитивніший період її дитинства припав на час державних проблем і суспільної розгубленості. Діти мають бути щасливими, радіючи кожному новому дню.
І наше завдання - навчити малят:
- любити свій народ таким, яким він є, з його сильними і слабкими сторонами;
- шанувати не лише героїчне минуле України, а й непрості будні сьогоднішнього державотворення;
- прагнути робити добро, віддавати свої сили і здібності на користь рідній країні;
- відчувати себе не байдужими споживачами, а господарями на своїй землі, від кожного з яких залежить її розквіт і добробут.
| Заняття Школи молодого вихователя-методиста Дата проведення: 19.11.2014 Тема:Медико-педагогічний контроль в ДНЗ за заняттями з фізичної культури. Керівник школи: Дубодєлова І.О., методист ІМЦ УОА Орджонікідзевського району Харківської міської ради |
Відповідно до законів України "Про дошкільну освіту", "Про фізичну культуру" одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Відкритий показ заняття з сюжетної фізкультури "Пригоди лісових мешканців" в групі №7 (молодшого дошкільного віку, 5й р.ж.), вихователь Сергієнко Т.В.
Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням - невід'ємна частина навчального процесу та медичного обслуговування дітей дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі, що включає заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури.
Медико-педагогічний контроль є необхідним компонентом педагогічного процесу, що забезпечує своєчасне визначення рівня функціональних можливостей організму дітей, адекватність фізичних навантажень та раннє виявлення ознак хвороб і ушкоджень.
Оздоровчий ефект занять фізичною культурою забезпечується за умови повної відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям організму. У свою чергу, функціональний стан організму характеризує ефективність і раціональність організації фізичного виховання у навчальному закладі.
Мета і завдання медико-педагогічного контролю:
Метою медико-педагогічного контролю є: визначення стану здоров'я, фізичного розвитку і
функціонального стану організму дітей, які займаються фізичною культурою; оптимізація рухової активності дошкільників; вирішення питань щодо відповідності фізичних навантажень
стану здоров'я та функціональним можливостям вихованців дошкільного навчального закладу.
Завдання медико-педагогічного контролю: визначення рівня фізичного розвитку, стану здоров'я, функціональних можливостей організму та рівня розвитку рухових навичок дошкільників з метою диференціації засобів і форм фізичного виховання та дозування фізичного навантаження; виявлення функціональних відхилень і ранніх симптомів хвороб, що виникають під час занять фізичною культурою
Дубодєлова І.О., методист ІМЦ "МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ В ДНЗ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ"
Вихователь-методист ДНЗ №400 Андрійчук Л.В. "Медико-педагогічний контроль на занятті з фізичної культури"
05.11.2014 Практикум для педагогів дошкільного закладу "Цікава філософія для дітей"
| Чому філософія?... Тому що вона розглядає світ у синкретичній єдності, підпорядковуючи всі науки, але не зводячи їх до простої суми. Дитині також властивий синкретизм світосприймання, здатність діяти одночасно в різних напрямах. Дитячій природі притаманна властивість дивуватися, ставити запитання "глобального" масштабу: "Звідки світ? Звідки я? Чому існує добро і зло? Що було, коли нічого не було?". Звичайні відповіді на ці запитання, що дають точні науки, приховують у собі загрозу звести нанівець природну допитливість дитини та нестандартне мислення. Цінність філософії як науки в тому, що вона не дає відповідей на запитання, а лише спонукає до самостійного пошуку істини; навчає використовувати отримані знання для подальших розміркувань. |
У ході практикуму педагоги ознайомилися із психологічними закономірностями засвоєння дітьми філософських понять, принципами побудови філософських занять, з методами навчання дітей філософії, з вимогами до організації та взаємодії дітей та педагогів під час проведення філософських занять.
Також для педагогів для практичного опанування практичними прийомами навчання дітей філософії була запропонована тема "філософських роздумів" "Мало і багато" метою якої є визначити, що одна і та сама кількість може здаватися як малою. так і великою (залежно від ситуації); зрозуміти, що таке відносність, уміти аналізувати, порівнювати, працювати у групі, цінувати почуття міри.
Пропонуємо Вам пограти.
Гра-вправа "Занадто". Гра є колективним обговоренням ситуацій та наочно демонструє перехід кількісних змін у якісні.
Ведучий:
Якщо з"їсти одну цукерку-смачно, приємно, а якщо багато?
Одна таблетка допоможе зняти біль, а якщо багато з"їсти?
Один аркуш паперу легко рветься. А коли їх ціла пачка?
Снігові замети для лісу-це гарно. А якщо ліс по маківку в снігу?
Полілог. Ведучий: Мало-це скільки? Де закінчується мало і починається багато?
Постановка проблеми: Як визначити, багато чогось чи мало?
| Робота в групах (рішення задач). Які потрібні умови, щоб молока було мало? Багато? Коли говорять, що грошей багато. А коли - що мало? Коли часу багато, а коли - мало? Коли місця багато, а коли - мало? За яких умов може статися так, що одна гривня - це багато? За яких умов може виявитися, що 100 осіб - це мало? |
Завдання-провокація. Cкладання танграму в групах (коли у наборі не вистачає однієї деталі). Одна деталь - це мало чи багато?
Підсумки (за технологією "Мікрофон"). Називаємо, чого навколо нас мало, а чого багато.
Для проведення практикуму були використані матеріали:
Цікава філософія для дітей: методичний посібник для творчих педагогів і батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку/ Наталія Гавриш, Олена Ліннік.-К.:Шк.світ,2011.-128с.:іл.-(Бібліотека "Шкільного світу").