|
Робота консультативного центру для батьків та дітей, які виховуються в умовах сім"ї
Завдання: * надання всебічної допомоги батькам (законним представникам) у забезпеченні умов для розвитку дітей, які не відвідують ДНЗ; * надання консультативної допомоги батькам (законним представникам) з різних питань виховання, навчання та розвитку дитини дошкільного віку; * сприяння соціалізації дітей дошкільного віку, які не відвідують ДНЗ; * надання допомоги батькам (законним представникам) дітей 5-6 років, які не відвідують ДНЗ, у забезпеченні рівних стартових можливостей для навчання у школі; * підвищення інформованості батьків (законних представників) з питань виховання, навчання, збереження та зміцнення здоров"я, які виховують дітей дошкільного віку вдома. Напрямки діяльності: Освіта батьків (законних представників) – інформування батьків, спрямована на запобігання виникаючих сімейних проблем і формування педагогічної культури з метою об"єднання вимог до дитини у вихованні з боку всіх членів родини, формування позитивних взаємин у родині. Діагностика розвитку дитини - психолого-педагогічне вивчення дитини, визначення індивідуальних особливостей і здібностей дитини, її потенційних можливостей, а також виявлення причин і механізмів зрушень у розвитку, соціальній адаптації, розробка рекомендацій з подальшого розвитку та виховання дитини. Консультування (психологічне, соціальне, педагогічне) – інформування батьків про фізіологічні та психологічні особливості розвитку дитини, основних напрямків виховних впливів, подолання кризових ситуацій. Проведення корекційних та розвиваючих занять на основі індивідуальних особливостей розвитку дитини, спрямованих на навчання батьків організації виховного процесу в умовах родини. Соціальна адаптація дитини в дитячому колективі – розвиток у дитини навичок соціального поводження та комунікативних якостей особистості (заняття психолога з дитиною щодо розвитку у неї навичок соціального поводження (за запитом), запрошення дітей та батьків, які не відвідують ДНЗ до участі у святах, розвагах). Охорона життя та зміцнення здоров"я дітей - консультації по загартовуванню, профілактиці вірусних захворювань, реко-мендації з правильного харчування та вітамінотерапії, пропаганда здорового способу життя, запрошення дітей та батьків, які не від-відують ДНЗ до участі у спортивних святах, у проведенні Тижня безпеки. Графік роботи спеціалістів консультативного центру: Завідувач ДНЗ Фоміна Любов Сергіївна - третій четвер місяця з 14.00до 17.00, загальні питання Вихователь-методист Андрійчук Лариса Володимирівна - перший вівторок місяця з 14.00 до 17.00, питання розвитку дитини, освітньо-виховний процес Практичний психолог Яковенко Анастасія Сергіївна - друга середа місяця з 12.00 до 16.30, психологічна підтримка (консультування, діагностика, індивідуальна робота з дітьми) Сестра медична старша Слуцька Галина Іванівна, лікар-педіатр Харківської міської поліклініки №9 Ганусова Світлана Вікторівна - четверта п"ятниця місяця з 11.00 до 17.00, питання фізіологічного розвитку дітей, попередження та профілактика захворювань, загартування, харчування дітей дошкільного віку, щеплення
11.02.2015 Консультація для батьків «Кого прикрашає скромність?»
Консультація для батьків «Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння».
На значення уяви в житті дитини вказують практично всі психологи, які вивчали онтогенез психічного розвитку дітей.
Розвиток уяви в дошкільному віці тісно пов'язаний як з формуванням пізнавальних здібностей, її загальним інтелектуальним розвитком, так і зі становленням її особистості, її морального самопочуття. Поради батькам щодо створення психологічних умов для розвитку уяви дошкільнят.
В дошкільному навчальному закладі робота з дітьми старшого дошкільного віку здійснюється за програмою "Впевнений старт".Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює як педагогів так і батьків на особистісний розвиток дітей. ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК Поради батькам: - дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок; - щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки; - залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем; - разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи; - грайте в рухливі, спортивні ігри; - облаштуйте в квартирі спортивний куточок; - катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м’ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді; - беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров’я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах. ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК Поради батькам: - збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв’язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини; - пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу; - створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини; - виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам’яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших; - залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам’яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін. - за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо. - вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім’ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо; - формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків; - частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин; - залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин; - не соромтеся виказувати патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; на власному прикладі втілюйте поняття «порядок», «безпека», «природоохоронна робота» у практичне життя дитини та родини; - створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини; - формуйте соціально-економічну компетентність дитини за допомогою залучення дітей до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей); - виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей. МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК Поради батькам: Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об’єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше. Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім’ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації. Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні. Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав. Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку різних сторін усного мовлення, можна – із залученням рідних, сусідів, друзів. Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев’яні, металеві, пластмасові та ін.) слова», «Ввічливі слова», «Веселі/сумні слова», «Спортивні слова» тощо. Тут важливо дати правильну , чітку установку: «Давай згадаємо всі слова, які нагадують нам про…». Поуправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях «Хто що вміє робити?», «Зміни слово» (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа «Хто назве більше?» стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови. У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи «Назви одним словом», «Магазин меблів (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий…)», «Що зайве?». У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. Наприклад, поставити відповідне питання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні підеш на день народження?) або запропонувати гру («Пограємо-порахуємо» на узгодження іменників з числівниками, «Хто який?» на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками). Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв’язку слів у висловлюваннях і які слід виправити («я мчу з гора без лижах» – «я мчу з гори на лижах»). Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях не втрачати можливість подумати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть в нагоді й ігри «Скажи інакше», «Дружні слова», «Скажи навпаки», «Слова-близнюки». Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі «Мовчун і балакун» один гравець задає основу речення, а інший чи інші по черзі доповнюють її по слову наскільки це можливо: «Стоїть хата. – На березі стоїть хата. – На березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т.д.». Не менш цікаві ігри можна запропонувати із словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова «вчити» (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова – корівник, свиня – свинарник, курка – курник, вівця – вівчарня та ін.). З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків, навчання їх диференціації. Корисно разом з дітьми «маніпулювати» звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи їх. Ігри типу «Так і не так» наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу у словах . Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки. Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав’язливий аналіз поточного діалогу за допомогою питань «Чи уважно ти мене слухав?», «Що тобі незрозуміло? », «Які у тебе є питання до мене?» та ін. Використовувати можливості сім’ї для залучення дітей до складання зв’язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних фотографій (про новорічне свято у дитсадку, літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказ літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок., спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленнями щодо прочитаного, побаченого, пережитого. Читати дітям твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наведення порядку на полиця ХУДОЖНЬО– ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК Поради батькам: - розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими; - знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного; - розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції); - вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу; - вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності; - сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму; - спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами; - створити розвивальне середовище для самостійної художньої діяльності, що забезпечує самовираження дитини у мистецтві; - спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання). ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Поради батькам: - купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці, пам’ятайте про негативний вплив окремих видів іграшок на психіку і розвиток дітей; - виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними; - цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власними руками, використовуйте в цей досвід в сімейному колі; - спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок; - читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації; - влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету. |
