|
"Центр педагогічної допомоги"
Мета: формування позитивного самосприймання, самоповаги , позитивної самооцінки, сприймання себе як творчої особистості, створення оптимістичної професійної перспективи. План заходів на 2014/2015 навчальний рік листопад «Ділова етика спілкування» грудень «На шляху самопізнання». Рефлексійний тренінг для педагогів січень«Публічна суперечка: арена боротьби чи пошук істини» березень«Емоційно-позитивне ставлення до дітей. Розвиток емпатії»
11.12.2014 «На шляху самопізнання». Рефлексійний тренінг для педагогів.
Самопізнання - процес цілеспрямованого отримання інформації про розвиток якостей своєї особистості. Основне правило самопізнання - шукати в собі істинне Я. Самопізнання необхідне не для задоволення власної цікавості від процесу пізнання, не заради пошуку істини, а заради певної мети, зокрема для самовдосконалення, тобто формування себе відповідно до власних намірів, ідеалу. Воно є підставою для адекватного (такого, що відповідає можливостям особистості) оцінювання самого себе. Займаючись самовихованням, слід насамперед виявити ті особливості свого характеру, які заважають успішно навчатися, плідно працювати, легко й компетентно спілкуватися. Важливим елементом процесу самопізнання є самовизначення власної спрямованості, темпераменту, здібностей, особливостей і мотивів поведінки, вчинків тощо. У психолого-педагогічній літературі виокремлюють три основні методи пізнання власного Я: 1) вербального (здійснюється за допомогою мовлення) і невербального (міміка, жести тощо) зворотного зв'язку. Людина отримує оцінку своєї поведінки з боку батьків, друзів, знайомих, педагогів. У дорослому віці цей метод застосовувати важче, оскільки люди частіше керуються міркуваннями чемності, такту і рідко висловлюють власну думку про вчинки інших, особливо коли ця думка негативна; 2) порівняння. Як правило, людина порівнює себе з друзями, однокурсниками, братами, сестрами, колегами та іншими людьми, з якими перебуває у близьких стосунках. Однак до цього методу варто підходити обережно, оскільки результати самопізнання під час порівняння залежать від багатьох чинників: особистості, з якою людина себе порівнює; думки колективу, у якому вона перебуває; суспільної ролі, яку вона виконує, тощо; 3) самоспостереження. Суть цього методу полягає в тому, що людина спостерігає за своїми діями, вчинками, думками, почуттями і оцінює їх, здійснює самоаналіз і самооцінювання. Самоспостереження є необхідною передумовою контролю особистості за власною поведінкою та діяльністю. Нині поширений ще один метод пізнання власного Я - самотестування, тобто застосування різноманітних тестів для визначення якостей власного характеру, особливостей пам'яті, уваги, мислення тощо. Однак тести, які можна віднайти у науково-популярних виданнях, газетах, журналах, не завжди достатньою мірою науково обґрунтовані й часто мають не так пізнавальний, як розважальний характер, а тести з наукової літератури громіздкі і не цілком придатні для самостійного використання. Проте усі тести можуть дати певні уявлення про здібності, нахили, уміння, тому нехтувати ними не варто. Самопізнання сприяє створенню цілісної картини особистості. Знання типологічних властивостей своєї нервової системи (сила, врівноваженість, рухливість) полегшує людині роботу над собою, оскільки дає змогу будувати програму самовиховання з урахуванням працездатності, врівноваженості, емоційної стабільності, рухливості, пластичності чи ригідності нервових процесів. Знання своїх особистісних особливостей (екстраверсія, інтроверсія, нейротизм), деяких рис характеру (лідерство, уміння переборювати труднощі, лабільність, соціальна дистанція), рівня розвитку організаторських і комунікативних умінь допоможуть створити і скоректувати програму професійного самовиховання. Професійне самопізнання дає змогу педагогу створити свій психологічний портрет - карту особистості педагога. Її можна розглядати і як керівництво з організації самопізнання (що вивчати?), і як матеріал для подальшого аналізу своїх особистісних якостей (оцінка рівня розвитку). Вона дає змогу педагогові оцінити свої сильні і слабкі сторони, зрозуміти свої можливості, тобто створити мотивацію. Завдяки самопізнанню і самооцінці педагог усвідомлює необхідність самовиховання, поступово створює модель роботи над собою.
Вправа "Дерево".
... назовите, пожалуйста, известные вам породы деревьев. А что общего есть у всех деревьев при всём их многообразии? (корень, ствол, крона). А теперь продолжите фразу: «Если бы я был деревом, я бы хотел быть…». Далее участники делятся на три группы в соответствии со сделанным выбором, изображают на листе бумаги дерево и обосновывают свой выбор. Каждой группе даются материалы – лист ватмана и фломастеры. Необходимо по истечении 10 минут представить рисунок дерева. Рисунок поместить на доску. Участникам предлагается найти метафорический смысл этого упражнения (дерево можно рассматривать как жизненную позицию человека; кто я в этой жизни (от корня питается всё дерево, источник жизни, ствол держит на себе всю тяжесть, крона даёт возможность дереву дышать, защищать корни).
14.11.2014 Методичний тренінг для педагогів ДНЗ "Ділова етика спілкування".
|
